Українці живуть краще, ніж чотири мільярди жителів Землі, – експерт

Українці належать до привілейованої меншості за якістю життя і живуть краще, ніж 4 млрд жителів Землі, але при цьому почуваються значно менш щасливими.

Про це заявив історик Олександр Зінченко під час четвертого Національного круглого столу «Щастя як мета», який відбувся у Чернівцях, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Українці живуть краще, ніж 4 млрд жителів Землі. Ми в привілейованій меншості. Нас таких щасливчиків 3 млрд. Тобто більшість у цьому світі живе значно гірше, ніж ми, але при цьому ми значно менш щасливі… Українці є найнещасливішою нацією чотирьох континентів. Власне через те, що існує «світовий рейтинг щастя». Україна там опинилася в якомусь абсолютно жахливому хвості. Тобто країни обох Америк, всі країни Європи, Австралія, чотири континенти попереду України, нижче тільки деякі країни Азії та Африки, їх дуже мало, оскільки ми там на 130 якомусь місці рейтингу з усіх опитаних країн», — заявив Зінченко.

Він додав, що у 2019 році ситуація не покращилася і Україна в «рейтингу щастя» посіла 133 місце.

«Ми не набагато просунулися вгору і залишаємося і в 2020 році так само на дуже низькому рівні. Українці мають нахабство в масі своїй бути нещасливими попри сусідів по рейтингу, а це Чад, Ефіопія, Свазіленд, Уганда. Ми бачимо, що всі ці країни знаходяться на іншому рівні добробуту. Між нами та Угандою відстань більше в добробуті, ніж між Україною та Швейцарією. Але проблема в тому, що ми маємо нахабство бути такими невдячними до світу і не бути щасливими від того, що, наприклад, у нас за останні кілька десятиліть фантастично зросли доходи», — зазначив історик.

Він зауважив, що за 20 років доходи українців зростали найбільше за всю історію країни. «Якщо ми подивимося на соціологію, то побачимо, що, наприклад, з 2004 по 2006 доходи людей, як вони самі стверджують з розрахунку на одну особу, зросли більш ніж вдвічі — з 44 до 100 доларів в еквіваленті, очевидно, оскільки в Інституті соціології все це перерахували. Шлях від 2000 до 2008 року — це насправді фантастичне зростання доходів, якості життя, більше того, це найбільше зростання якості життя від часів неоліту, тобто за всю історію. Як українці реагують на всі ці речі? Ми бачимо, що показники пнуться догори, але українці чомусь залишаються нещасливими. І ми пам’ятаємо, як українці у 2010 році, після того фантастичного зростання проголосували за Віктора Януковича, першим рядком виборчої програми якого було – «нездатна і непрофесійна влада довела країну до руїни». Тобто, найбільше зростання якості життя від часів неоліту Янукович оголосив руїною і з цими гаслами переміг – 12,5 млн українців йому повірили», — нагадав експерт.

На його думку, так сталося, бо люди не хотіли помічати всіх цих позитивних змін. Українці сприймають світ вкрай негативно і є «чемпіонами з усе пропало».

«Тому після періодів великих змін патерналістська більшість, а їх у нас 73% згідно з Інститутом соціології, я не про вибори зараз говорю, перевертає піраміду потреб, яку проактивна меншість урівноважує на її вершині. Завдяки цьому ми дуже часто скочуємося у прогресі назад. Знову ж таки весь час відбуваються позитивні зміни, в тому числі коли йдеться про соціологічні речі. Ми бачимо, що весь час Інститут соціології це досліджує і питає – як ви вважаєте, від чого залежить ваше життя? Ми бачимо, що червоним на цьому графіку позначено «від мене самого». І у 2018 році ми мали рекорд за весь період цих опитувань, за весь період незалежності (26,6% — ред.). Але решта вважає, що або від зовнішніх обставин, або не може визначитися в цих питаннях. Це як раз і створює 73% при тому, що якість життя весь час покращується. І люди, коли відповідають на інші запитання, це зауважують», — наголосив науковець.

Він нагадав, що ще у 2000 році 72% українців боялися голоду. А в 2018 таких залишилося трохи більше 27%.

«Українці змогли абсолютно фантастичні речі зробити за 30 років – ми обрали демократію, ми стали вільною країною, ми абсолютно фантастичний побудували кулінарний гедонізм. Ми величезну кількість різноманітних речей можемо собі дозволити, але при цьому не можемо наважитися бути щасливими, зробити цей вибір бути щасливими. Оце проблема», — підсумував Зінченко.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України — Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. 10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова».

Також мають відбутися круглі столи: 9 листопада у Кривому Розі – на тему «Екологія»; 19 листопада в Острозі – на тему «Віра, релігія»; 3 грудня в Полтаві – на тему «Мистецтво». Модерує дискусії громадський та культурний діяч Олесь Доній.